Чи знайоме тобі відчуття, коли ти знаєш наперед, що трапиться? Ти бачиш людину вперше, але перед тобою розкривається, як мільйони фракталів, усе ваше майбутнє життя? І в цьому житті ти передбачаєш якісь неприємні й болючі моменти, те, чого хотілося б уникнути, те, що не хочеться переживати, біль, який не хочеться завдавати. Однак їх уже не відвернути. Те, що має здійснитися, здійсниться. Ти відіграєш свою роль як актор без права на імпровізацію, будучи неспроможним змінити ні жесту, ні слова, ні інтонації у власних репліках. Раптове прозріння в майбутнє не захистить твої почуття; не врятує ні від відчуття новизни, ні від болю навіть тебе самого.

Друковані літерки обтічні й безликі; за ними легко заховати й глупоту, і почуття, і взагалі все живе. А побіжний нерозбірливий почерк видає всі нерівності душі, і уривчастість пульсу, і наші помилки - а що, як не вони, є невіддільним гірким і солодким свідченням людяності?

Молодість - це захоплюючий час, коли все і всі навколо - і особливо ти сам - здаються цікавими й винятковими. Ти п'яний, безтурботний і не досяг ще тієї точки, коли зрозумієш, що твоє життя може виправити лише метеорит, який знищить Землю. Тому цим часом треба користуватися по повній. А смуток – смуток наздожене неминуче, але пізніше.

Тому що це смердючий коктейль з брехні і насильства, яким і є життя. Маніпуляції людьми за допомогою любові нічим не відрізняються від маніпуляцій із жадібністю або страхами. Концепції людських цінностей, ідеалів вигадані для експлуатації неосвічених і, як не кумедно, - деяких найрозумніших, але відірваних від дійсності індивідуумів. Останні охоче включаються у гру в просвіту та стають кращими ідеологами механізмів закріплення рабства. Не важливо, якого роду був емоційний гачок, коли риба спіймана. Безпристрасні психопати, які діють за розрахунком і позбавлені гидливості й сентиментів, - ось він вінець еволюції. Вільгельм

Тільки юні можуть так безтурботно смітити часом, витрачати себе на раптові і чарівні безглуздості, велично здійснювати абсолютно непрактичні, бездумні, позбавлені сенсу й вигоди вчинки - просто тому, що вони приносять моменти безумовного щастя. Щастя!

А можливо, у якомусь паралельному світі або в іншому переродженні, ти прямо зараз читаєш ці мої думки як текст у художньому творі. Ти лежиш у своєму ліжку перед сном. На тобі картата піжама, а поруч спить інша жінка, тому що мене в цьому всесвіті не сталося. Або сидиш на терасі, зручно влаштувавшись у старому ротанговому кріслі. Кінець серпня, сонце хилиться до заходу, і вітерець ворушить твоє волосся. Я навіть чую твоє дихання і твій улюблений мій запах. Але навіть якщо для тебе я всього-на-всього літературний персонаж, я хочу, щоб ти знав одну річ. Я кохаю тебе. Де б ти не був - кохаю.

Музика – це коливання‚ яке надходить з етеру в фізичний світ. Будь-яка творча ідея народжується у вигляді подібного коливання. Воно опановує людиною‚ і‚ щоб звільнитися‚ людина шукає форму‚ вираження. Архітектура – це музика‚ що застигла в камені. Живопис – у вигляді картини. Література – у вигляді тексту. Але безпосередньо музика є найближчою до витоків. Якщо я переглядаю гарний фільм або читаю книгу‚ я завжди відчуваю в них музику – хвилі‚ які впливають і змінюють мене.

За думкою стоїть почуття‚ почуття – це енергія‚ яка живить усе. Якщо вона заблокована‚ не прожита‚ не реалізована – це як кіста з застояною рідиною у твоїй душі. Коли там немає нормального перебігу енергії‚ залишки емоцій починають гнити та отруювати душу. І все це керує твоєю поведінкою‚ настроєм‚ діями‚ думками‚ мовою. Розумієш? Треба звільнитися від цього... Це почуття ніколи не про минуле‚ воно завжди про сьогодення. Розум обдурює сам себе‚ і всі ці історії домальовуються до почуття‚ яке тут просто зараз. Воно означає‚ що просто зараз ти не робиш того‚ що бажаєш. Не дістаєш з себе суть дерев’яною ложкою‚ аби пред’явити її світу й самому собі. Як тільки починаєш діяти‚ зачерпуєш – весь цей жаль йде геть‚ Джейкобе. Одна щира сторінка життя спокутує тисячі зіпсованих чернеток.

Суть не шукає вигадливих форм. Суть не вимагає вишуканих прянощів і тонких ароматів‚ аби розкритися. Суть не прагне обдурити або маніпулювати. Вона сяє без зусиль у кожному явищі життя. І простий прямий погляд на речі дозволяє бачити Бога прямо тут і прямо тепер.