https://www.instagram.com/p/CaJ1RgPtaGK/
За цією філософською назвою – роман про любов. Не любовний роман, бо у це визначення часто вкладають негативний сенс, а саме роман про любов. Любов, що може принести біль, навіть якщо вона взаємна.
⠀
Три пари, три різні долі. Ітан і Єва, Лілі і Нік, Альберт і Анна. Роман демонструє, яке крихке людське щастя, і навіть сильна любов не здатна це змінити. Не хочу розкривати вам сюжет, лише скажу, що ситуації життєві, і авторці вдалося гарно продемонструвати емоції людей у стосунках і людей у критичній ситуації. Наприклад, у ситуації Лілі і Ніка я відчуваю, що чинила б саме так, як Лілі. І навіть прочитавши, до чого така поведінка привела їхні стосунки, не можу сказати, що зроблю по-іншому.
⠀
Книжка мені була близькою і викликала чимало різних емоцій – від гніву до співчуття. Коли людина, яку ти вважаєш доброю, чинить злі речі – це розчарує. А потім приходить розуміння – це як у житті. Це і є життя: ніхто не ідеальний, і ніхто не може передбачити, як буде поводитися у стресовій ситуації.
⠀
Окрім історії кохання, ще маємо сюжетні лінії про стосунки батьків-дітей – і про скелети, які тримають у шафах десятиліттями. Про виснажливу боротьбу з очікуваннями оточуючих. Про внутрішню силу змиритися з тим, що змінити людина не може. Про відповідальність, вміння тримати себе у руках.
⠀
У книзі гарно прописані і другорядні персонажі, мій улюбленець – Ісая.
⠀
“Десь на півночі сучасної Європи загубився Постшварц – місто, де, за чутками, тихо доживає своє життя Бог, який вирішив перевірити, як це – бути людиною на створеній ним землі” – пишеться в анотації. Щоб дізнатися, хто виявився Богом у цій історії – читайте.
