я стою на шухері,
поки ти
пишеш acab на стіні
головного управління поліції міста києва
я така помітна в плямі ліхтарного світла, а ти – в тіні
я ховаю в кишені руки,
геть забруднені фарбою і
геть замерзлі без жару долонь твоїх
я питаю подумки:
серце моє,
чи найкраще це проведення часу для двох?
та я чую, навіть коли не бачу тебе:
ми більше не вірімо, що нас не залишив бог
і в наших веселих паті
і наших смішних розмовах
і всіх відчайдушних чатах
нам може забракнути світла
і ми – пробачимо вбивства
ти сказав… “я боюся
помітити одного дня,
що мене давно з’їла темрява
чи задушила змія”
тому йдемо
йдемо під блядський ліхтар
під головним управлінням поліції міста києва