“Оцінка: ⭐⭐⭐⭐⭐
Видавництво: @parasolia_publishing

Спочатку ця книжка здивувала мене своїм обсягом – неабиякий товстунець! Але коли я почала читати її, то зрозуміла, що інакшого варіанту просто не могло бути. Авторці вдалося прив’язати мене до кожного героя, викласти всі думки, сплести сюжетні лінії та лишити дивний післясмак невизначеності, суму та задоволення. Бо книжка справді вартісна.

Постшварц описаний детально та живописно, і я повірила, що це місто справді існує. Більше того, віриш у кожну з історій, яка описується тут.

Віриш Єві, яка намагається знову стати на ноги після страшної катастрофи. І в прямому, і в переносному сенсі. Віриш у її почуття до Ітана, які так само стають деформованими, розбитими на друзки. Віриш у спроби скласти ці шматочки воєдино, попри порізані пальці та пошматоване життя.

Віриш Лілі та Ніку. Спостерігаєш, як любов перетворюється на гіперполізовану турботу, маніакальну спробу захистити людину навіть від неї самої та її згубних звичок.

Віриш Альберу та його родинному гніздечку, у якому, здається, ідеально все. Один за одним з шафи вивалюються скелети, і на твоїх очах, знову-таки, ця ідилія руйнується.

Але попри те, що книжка просякнута суцільним відчуттям скороминущості життя, від неї хочеться жити ще сильніше. Вдихати повітря на повні груди. Цінувати кожну мить та насолоджуватися моментом. І особливо цінно це саме зараз ❤️

? “Наявність діяльності створює видимість життя”.

?”Розумом можна дистанціюватися скільки завгодно, почуттями й нутром – не вдасться”.

Правда ж відгукується??”

https://www.instagram.com/p/CfuEvPctBPC/

  • Категорія запису:Відгуки